Шошанни Николай Текст песни: РІКА ІДІОТІВ (укр. яз.) Николай Шошанни
Двоногий, упевнений в собі, постій, прочини вікно: Нажива гордині для тебе вготована вже давно В ріці ідіотів, куди випадково забрів і я... Тобі, кандидат на вершин узяття, цей слабкий маяк.
Там не допоможе ні зміна діодів, ні яд, ні йод, Тільки шум звідусіль: і-ді-от...
Знак STOP на дорозі. Послухай, спинися, не лізь в ріку, Увагу зверни на зелений та хитрий картоплі кущ, - Помірно у жертву себе віддає для людей-нахаб, Росте собі бульба й сміється з людського гріха: Ха-ха!
Облиш бородатим змогти і звершити, що ти не зміг, І гадати над тим, що є сміх...
Зламалось у вирі з початку шляху не одне весло І стало чомусь мені часом здаватись, що я – число. Сказати боюся комусь цю мою новину сумну, Тому, що число невелике й незнатне — нуль...
Лежу, ніби сом, і ковтаю намул забуття й дилем. О-о, як соромно бути нулем...
Чимдалі — все глибша, стрімкіша і ширша ріка стає, А з приводу тих, хто ж бо винен у всьому, підозра є: Відлуння неслось, коли вдарив фантом у гучний тамтам — Будь певен, що досі шукали не тих, не таке, не там...
О, равлику юний, ні в чому людей більше не вини — Це все мінус і плюс... Все вони...
А я, вже пірнувши в ріку ідіотів, крізь вир плотви Кудись допливу — до хвоста, а чи, може, до голови У пошуках того, а може — тієї, хто ЗНАЄ те, Для мене — важливе, для інших, можливо, таке просте...
Мене, ідіота, цікавить: людина — вона таки Цар природи?.. Чи все навпаки?.. 2001
Диск ВСЕСВІТ УСМІХНЕНИХ ПСІВ (МЕД, Винница, 2002)
Гений есть сосредоточение мысли в известном направлении.
Шошанни Николай Текст песни: ВАЛЬС (укр. яз.) Николай Шошанни
В легкім вальсі вперед пливуть роки, А на кронах дерев тремтять зірки, Тихий равлик бере й з туман-ріки Миті в підсачок ловить... І билинки прості ростуть тому, Що сильніше в житті за Смерть саму Кличе вгору настійливо від смут Те проникливе Слово...
Цей фатальний порив, немов болід, — І ширяють вітри, зовуть на зліт Та стинають згори росинки сліз, Дмуть пронизливо в очі... Я відклав булаву туза й ферзя І за Словом пливу вперед, назад, Як закінчу главу, не знаю сам, Та і знати не хочу...
Зліва й справа птахи та суть сама, Зверху й знизу дахи, де слів нема, А позаду гріхи легкий туман В прах скидає востаннє... Мчать спіралі життів і топлять лід, Та усміхнена тінь проводить слід На померхлім листі застиглих слів, Де останнє — Кохання...
2000
Диск ЖОНГЛЕР
Гений есть сосредоточение мысли в известном направлении.
