НА ЩАСТЯ

Присвячуєься Т.Журбі, В.Сорбату.

Вірші Олександра Лазарєва, Антоніни Корінь, Тамари Журби,

Крилаті коні, степові жар-птиці,
Несуть мене у мандри за село –
В долинський степ, життя мого скарбницю,
Де б’є натхнення вічне джерело,
Де табунам розлогих трав гривастих
Зимова флейта спати не дає.
Летить натхнення по шляхах зірчастих,
Біжить лошатко зоряне моє.
ПРИСПІВ:
Творім добро у цім тривожнім світі,
Творім натхненно кожен день і час,
І наші коні будуть так летіти -
Ніхто й ніколи не зупинить нас.

Хай наше слово щире, норовисте
Розп’ятим душам додає снаги.
Хай озорить те слово променисте
Пожухлий цвіт і молоді сніги.
Нехай святая правда проростає
По тих степах, де гнеться ковила.
Хай коні щастя знову завітають
Під новий рік до нашого села.
ПРИСПІВ.
21.12.2004 Кіровоград - Долинська

Гений есть сосредоточение мысли в известном направлении.

МОЛОДА ВКРАЇНА ВОСКРЕСА

вірші Валентини Кондратенко, Олександра Лазарєва

Вип’ю все з надщербленої чарки –
Краща не дісталась на балу.
Переп’ю всі прикрощі і сварки,
Перебуду лихо і хулу.
Все доп’ю: солодке і гіркоту,
Не залишу сльози вам свої.
Дороблю усю мирську роботу
Й відлечу в незвідані краї.
ПРИСПІВ:
Де зорить чумацький шлях високий,
Зупинюсь і до землі вклонюсь.
За твої, Вкраїно, мир і спокій
Перед Богом щиро помолюсь.
За людей, за всю мою родину
Відболить отам Душа моя.
Й доки буде жити Україна,
Доти з нею буду жити я.

Не ридайте, поминальні дзвони, –
З вічності сюди знайду я путь.
Ось вона, свята моя ікона,
Що її Вкраїною зовуть!
І розради кращої немає:
Бачити крізь сині небеса,
Як у замордованому краї
Молода Вкраїна воскреса.
30.12.2004 Долинська.

Гений есть сосредоточение мысли в известном направлении.

БЕРЕГИНЯ УКРАЇНИ
Присвячується поетесі Антоніні Корінь.

По зачарованій Десні пливуть віршовані рядочки,
Такі веселі і сумні пливуть пісень її віночки.
В них квіти мамині цвітуть і батька й синові дрібнички.
Пливуть до Канева вони - думки з сімейної скарбнички.
ПРИСПІВ:
Вона живе в своїх віршах –
У світ закохана людина.
Завжди одна на всіх ролях –
Мрійлива пані Антоніна.
Вона і мати, і дитя,
Вона і квітка, і перлина,
Вона і всесвіту буття,
І берегиня України.

Душі глибинна первосуть бринить самотньою струною.
Торкнись її – і вірші йдуть на сповідь з новою добою.
Рядки, заквітчані думками, летять в незвідані світи,
Прямують прямо до безсмертя, щоб Душу в слові зберегти.
ПРИСПІВ.
Їх вже за тисячу - віршів! Така римована лавина –
Для самоспалення Душі і самозцілення людини.
Вони і сльози, і нектар, від них нема куди подітись:
Наївні й мудрі солов’ї, народжені для щастя діти.
5.01.2005 Кривий Ріг

Гений есть сосредоточение мысли в известном направлении.

МАТІНКА ОЛЕКСАНДРІЯ
Вірші Нелі Гончарової, Олександра Лазарєва

Присвячуєтьося поету-пісняру Олегу Попову

Тут перший крок зробили ми, тут народились наші мрії
Під небом ніжно-голубим, де полиновий вітер віє,
Де степом в’ється Інгулець і жито в маках половіє,
Стоїть, заквітчана в пісні, моя любов – Олександрія.

ПРИСПІВ:
У політ рветься серце твоє –
Місто віри, любові й надії.
Ми щасливі, що ти у нас є –
Наша матінко, Олександрія!

Новобудови і лани привітне сонце щедро гріє.
Ростуть герої тут твої, на краще маючи надію.
Ведуть комбайни й кораблі, любити і співати вміють,
І до зірок несуть вони твоє ім’я – Олександрія.
ПРИСПІВ.
Благословенна і свята у квітах щастя пломеніє
На степових семи вітрах моя зоря – Олександрія.
Тож хай святиться у віках твоє ім’я, твої надії:
Щаслива доленька моя, моє життя - Олександрія!
ПРИСПІВ.
Олександрія - Долинська 20.04.2005

Гений есть сосредоточение мысли в известном направлении.

УЛЫБНИСЬ    
L
Ты синей птицей улетаешь за границу,
А я, как дятел, здесь останусь куковать.
Там жизнь – не сахар, может всякое случиться,
Вот потому-то я хочу тебе сказать:
ПРИПЕВ:
Мадонна милая, когда вдруг станет худо,
Возьми стихи мои, и в лунной тишине
Прочти хоть строчку...
Ты печаль свою забудешь,
Ты улыбнёшься − и легче станет мне.

В уютном баре тихо музыка играет,
Сюда зашел я без тебя в который раз.
Сижу, курю, бутылку пива допиваю
И вспоминаю блеск твоих прекрасных глаз.
ПРИПЕВ.
Ты далеко теперь, в погоне за удачей,
Со мной осталась фотокарточка твоя.
Который день здесь за тобой тальянка плачет, −
Ей гложет душу песня грустная моя.
ПРИПЕВ.
Зачем ты, милая, мне голову вскружила?
Зачем полынью поросла любовь твоя?
Зачем, красивая, ты сердце мне разбила?
И на кого ты здесь оставила меня?
ПРИПЕВ.
3.10.2002 Долинская

Гений есть сосредоточение мысли в известном направлении.

УХОДИМ
Посвящается сотрудникам производственного
отдела УКСа КГОКОРа

Провинциальный городок, каких немало есть на свете,
Где, не жалея ни о чём, спокойно можно старость встретить,
Где, забывая о живых, мы редко мёртвых вспоминаем
И, не покаявшись в грехах, бросаем всё и уезжаем.
ПРИПЕВ:
Вдаль бежит путь-дорожка неблизкая,
Увлекая своей крутизной.
За чертой остаётся Долинская –
Городок недостроенный мой.

Какая жизнь кипела здесь, какие страсти бушевали,
Когда почти что каждый месяц мы новостройки принимали!
Здесь собирался долго жить Сергей Попко, но как-то летом,
В расцвете сил, ушел туда, где нет проблем и стройки нету.
ПРИПЕВ:
Вдаль бежит путь-дорожка неблизкая,
Увлекая своей крутизной.
За чертой остаётся Долинская –
Городок недостроенный твой.

Уехал немец и словак, болгарин бросил это дело,
Румын остался, но и он который год сидит без дела.
Притих КГОКОР:
Без наших рук стальное сердце не забьётся.
Но мы уходим: с каждым днём нас здесь всё меньше остается.
ПРИПЕВ:
Вдаль бежит путь-дорожка неблизкая,
Увлекая своей крутизной.
За чертой остаётся Долинская –
Городок недостроенный мой.

Погладит жизнь по голове, а может, даже улыбнётся
Тому, кто сможет устоять и в этой жизни не свихнётся.
И будут долго вспоминать наш комбинат на постаменте
Те, кто устали жить и ждать.
Так дай им, Бог, попутный ветер!
ПРИПЕВ.
4.02.2002 Долинская

Гений есть сосредоточение мысли в известном направлении.

КГОКОР-фестивальный
Посвящается Селяниной Светлане

Распускаются маки в полях,
Фестивальное лето в разгаре.
Вновь звучит песня в наших краях,
Вновь играет нам бард на гитаре.
И поёт, как в саду соловей,
И аккордом, и словом чарует.
С неразлучной гитарой своей -
Словно голубь с голубкой воркует.
ПРИПЕВ:
Фестиваль на КГОКОРе -
Песен бардовских море,
Море звёздных улыбок,
Море новых друзей.
Фестиваль на КГОКОРе -
Это праздник в мажоре,
И немножко в миноре.
Это наш юбилей.
            
Долинчане встречают гостей,
Конкурсантам победы желают.
Дендропарк - гордость наших степей -
Фестивальный огонь зажигает.
Пусть же яркое пламя костра
Озарит на весь мир наши песни
И пусть искры любви и добра
Фейёрверком взлетят в поднебесье.
ПРИПЕВ.    

4.04.09 Кривой Рог.                      

Гений есть сосредоточение мысли в известном направлении.

ВСЕ ПРО ЛЮБОВ

До 65-річчя поета Михайла Родинченка

Живе собі то сонячно, то хмарно,
Та все любов оспівує в віршах,
Бо він поет. Така у нього карма,
Такий його святий і грішний шлях.
ПРИСПІВ:
У Олександрівці співає соловей,
Та так витьохкує, так солодко співає
Про рідний ліс, про степ і про людей,
І про любов, що меж в житті не має.

Летять пісні з його сільської хати,
Летять туди, де спіють колоски,
І від тепла пшеничного зерняти
Над світом квітнуть зоряні стежки.
ПРИСПІВ.
Все від любові, від добра, від мрії.
Любов вона – і пісня, і життя,
Любов дає і віру, і надію
На кращий день і вічне майбуття.
ПРИСПІВ.
23.01.2005 Долинська

Гений есть сосредоточение мысли в известном направлении.