І я не знаю шо маю тут вiд всiх вас Бо тi шо мають всьо то вже давно забили на нас Я кручу крани кожне рано бачу там я Ше троха i прийде вже той час де мене вже нема
Скажи то всьо i не питай Скажи менi то всьо i не питай Коли я вмру скажи i не питай І не питай нiц
І знов тi стiни стоять i знов та вода А той хто живе на горi там стiн вже нема Гей ви шо жиють на горi забирайте мене Я лишу внизу на паперi слова шо я вмер
Я їду скоро бо чекає мене Європа Везу вiддати в Інтерпол своє нове фото Наклею вуса домалюю великi брови Нехай нiмаки доганяють шо я струйовий
Дороги нашi ями я їх не помiчаю На Гольфi за сто марок не їду а лiтаю Хрипят динамики - надрывно поет Земфира За пiв години вже таможня i кiнець ефiру
А може всьо пiде ше на краще Бо може не пiде ше на гiрше
О майне лiбен штрасе як я за вами скучив Хто знає де купити паспорт шоб жити тута В Берлiнi на одного нiмця два українця Тому нiмецьку мову вивчити не спiшiться
Везу додому я товара на пiв Камаза Я не боюся на таможнi залiзна маза Цiла Європа знає шо то є Україна Така струйова супер модна країна
А може всьо пiде ше на краще Бо може не пiде ше на гiрше
То моє місто – то моя велика країна То мій будинок моя нова машина I діти випрошують гроші на світлофорах То саме є в вас Прийміть нас до себе в європу Ну хіба чорнобиль є в нас а в вас ше нє Але зато в нас є Андрiй Шевченко
Шева Шева
То мій МакДональдс то моя смачна Кока Кола Солдати безногі після афганістану Мої заводи шо кромлять отрутою річки То саме є в вас візьміть нас до себе в європу Ну хіба чорнобиль є в нас а в вас ше нє Але зато в нас є Андрiй Шевченко
То мої люди – то моя велика культура а серед них є дурні і дури Є серед них розумні і всякі То саме є в вас – чим ми гірші Може тим – шо в нас чорнобиль а в вас – ше нє? Але зато в нас є Андрій Шевченко
Я люблю твої губи їх смак шоколаду Люблю твої руки їх дотик нереальний Люблю твої очі твоє молочне тіло Люблю тебе так сильно шо певно з`їв би
Моя королева поцілуйся зі мною Моя королева буду тільки з тобою
Я люблю твій голос як подих вітру свіжий Люблю твій спокій коли ти засинаєш ніжно Люблю тебе вдома люблю на роботі Люблю тебе так сильно аж сохне в роті
Багато-гато рокiв як я був дуже малий Всi риби жили в небi а дерева в водi А я ходив до школи на високiй горi I люди були добрi я був дуже малий Багато-гато часу i немало вина Старi сухi дерева догорiли дотла Нема кого питати де я маю пiти Не хочуть говорити мої мудрi птахи
Земля собi летiла осiнь-лiто-зима I небо там висiло де вже нинi нема Я можу набрехати i лишитися сам Я можу написати i забути слова Ходили мої ноги а не видно слiдiв Робили мої руки всьо шо я захотiв хотiв Дивились мої очi але їх вже нема Колись ще мої губи говорили слова
О-о мудрий бо нiмий
О-о мудрий бо нiмий
Я не хочу того всього за собою забирати I не можу вже нiколи новi гори малювати Плакати не час нiхто не хоче того знати Тiльки сльози будуть довго свої знаки малювати Плакати не час гаряче море тихо впало Я лишився на пiску i там де риби повмирали Вже не чути нашi кроки там нема чого ходити Я лiкарства не шукаю бо ним можна отравитись
Я знов питаю про те саме Нiхто не знає ти видно теж Хочу заснути пiд голос твiй Ти менi тихо вголос бреши Зрана я встану вийду на двiр Буде висiти дощ як висiв Вечером ляжу бiля вогню Шепчи менi тихо свою брехню А як не прийдеш вечером снiг I в ноги так зимно
Кохана, я тебе люблю Так особливо чувіха, я прошу будь чемна Бо буду бити Руками, ногами, своєю головою Локтями, ремнями, залізною трубою
Приспів: Якщо ти зрадиш, кохана Я вирву всі твої патли До м’яса вкушу за руку Як велика скажена собака Якщо ти зрадиш, кохана Я виб’ю всі твої зуби В коробочку їх поскладаю І буду над нею ридати
Маленька, подай свій мобільний Я почитаю Від кого прийшла есемеска І буду бити Руками, ногами, своєю головою Локтями, ремнями, залізною трубою
Попадали на землю Всi тi шо я придумав слова Ногами затоптали Пiшли i того всього нема вже На день чекали довго А вiн собi прийшов i не день Порiзали забули В стiну намурували i вже
Нiкому то не треба Я був ше вчора такий малий Прийшли великi хвилi Забрали то всьо шо я лiпив
Я маю дивнi плити На плити я складаю свiй час Як трохи зачекаю То всiх переживу i буду сам Так тяжко є чекати Ще можна задавити вас катком Я хочу бути добрим Я тiльки трохи сам на себе злий
На небi трохи тепло Пiд небом трохи зимно нам всiм Не треба мати очi Не хочуть мої руки тепла Зi всього лупить током Боюсь ходити по землi один Нiколи я не думав Шо може цiлий рiк пройти за день
Нiкому то не треба Я був ше вчора такий малий Прийшли великi хвилi Забрали всьо то шо я лiпив Нiкому то не треба
Сяду на вікно і подивлюся вниз Покличу своїх голубів і так як колись Напишу і відправлю з ними довгого листа До всіх і до нікого і розкажу в ньому вам
Намалюю на папері дракончиків злих І буду з ними битися один на один І замок побудую собі з мокрого піска І тільки той не зрозуміє хто давно вже так не вміє бо
Ніби близько але так далеко Я дуже хотів би знову бути маленьким
Над нами як не дивно небо тільки одне Один раз всього жити хтось придумав дурне Білет в один кінець нам заготований всім А було б дуже круто взяти і назад рванути Хоч то
Ніби близько але так далеко Я дуже хотів би знову бути маленьким
На Клепарові за рогатками, Там собі жила в своєї мами Файна, як янгол, груба, як кишка, А всі ї звали – панна Францішка. А татусь панни, він різав свині, Ліпшого майстра нема донині, А свині тєжко переживали, На ціле місто дурні кричали. Францішки мамця в ринку стояла, Що забив татусь – тим торгувала, Сальцесон, шкварки, шпондерки, кишки, Купуйте, люди, в мамці Францішки. А недалеко від їх господи Жив си фризієр, бравий молодик, Він купував там щорання кишку, Бо кохав тяжко панну Францішку. Підслухав татусь ту таємницю: Не для фриз'єра донька різницька, І хай щодня він купує кишку, Та не дістане панну Францішку! Як то коханці бідні дізнались, То з того страшно розхвилювались, І хоч життя їх було ві цвіті, Постановили його скінчити. Бідний фризієр заливсь сльозою, Купив си кишку із трутизною (отрутою), А було тої два метри кишки, І з'їли разом з паннов Францішков. Як тілько з'їли, зараз почули, Жи тов ся кишков на амінь струли, Я не забуду тебе тепер Такий кінець був панни Францішки.
Най цiлий свiт пропаде я пожити хочу сам Кругом однi вар'яти я вар'ятом чуть не став Я маю досить ваших злих i ненормальних слiв Я хочу бути корабльом на свому морi снiв
Оооооо-оо то моє море Оо-оо-о-о то моє море Ооооооо-о то моє море Оо-о-о-оо то моє моє море
Зеленi люди ходять самi на себе злi Зеленi торби носять а вони такi тяжкi Я хочу в своє море я хочу бути сам Тi свої тихi сни я нiкому не вiддам
Оооооо-оо то моє море Оо-оо-о-о то мое море Ооооооо-о то мое море Оо-о-о-оо то моє моє море
Далеко в лiсi ходять маленькi муравлi Про шось своє говорять всi свої i всi чужi А в мене в морi риби ходять тихо та як я Я хочу своє море то моя нiма сiм'я
Оооооо-оо то моє море Оо-оо-о-о то моє море Ооооооо-о то мое море Оо-о-о-оо то мое мое море
Той вiтер то страшний дивак I зовсiм робить всьо не так Якби я силу його мав До купи хмари би збирав
Най буде дощ Най миє нас Най змиє бруд За весь той час
Зимнi краплi моїх слiз Вкрили землю як роса Хто не спав не бачив снiв А я завжди тiльки спав Через то коли вiдкрив Очi сльози потекли Не спинити вже тих слiз Такi файнi були сни
Най буде дощ Най миє нас Най змиє бруд За весь той час
Втiкає дим крiзь пальцi Не втримати його в руках I скiльки не старайся Вiн собi як вiльний птах А я так хтiв тримати дим Затиснув пальцi аж до кровi Та залишились пустi Мої скривавленi долонi
Най буде дощ Най миє нас Най змиє бруд За весь той час
Нам казали... Нам казали стояти - ми стояли Нам казали лежати - ми лежали Нам казали кричати - ми кричати Нам казали качумайте - качумали Нам казали не моргати - не моргали Нам казали буде добре - ми чекали І всі дружно головами їм махали Ну шо із того всього ми дістали?
Нам казали свистіти - ми свистіли Нам казали гудіти - ми гуділи Нам казали свербіти - ми свербіли Нам казали дуріти - ми дуріли Нам казали кусати - ми кусати Показали як ковтати - ми ковтали І на вуха нам лапшу свою мотали Ну шо із того всього ми дістали?
Приспів
Нам казали Перестаньте - перестали Нам казали В нас не вийшло і змотались А ми сіли покурили і поржали Ну шо із того всього ми дістали?
Всьо грається на : Em Am F G 1 куплет Em Am F G Я наберу води, і знов вікно помию, Em Am F G там за моїм вікном, шалений світ, Em Am F G навколо нас ростуть, давно сухі дерева, Em Am F G і в тому лісі ми, шукаєм слід,
ПРИСПІВ: Em Am F G Той прикрий світ штовхає і кидає, Em Am F G той прикрий світ чомусь такий дурний, Той прикрий світ а іншого немає , той прикрий біль(наш прикрий світ).
2 куплет: Я мию кожен день знов брудні мої ноги, а зліва мій сусід вже посивів, до неба тисне так шо ніби вже не може, і ліс наш почорнів то він горів,
ПРИСПІВ
3 куплет: Я нині зрана встав поліз у свої гори, і телевізор мій лишився сам, я там де вітер знов ганяє хвилі в морі, і пише по воді свої слова, ПРИСПІВ
