(народна)

Ой хмариться туманиться
Дрібні дощі йдуть
А молоді жовнярики
Мед горілку п'ють

П'ють горілку ще й наливку
Їдять ягідки
Та ще й собі споглядають
На чужі жінки

Чужа жінка як ягідка
Як вишневий цвіт
А ти ж мені шабелино
Зав'язала звіт

Візму я ж тебе шабелино
Та й за гострий край
Та й закину я ж тебе шабелино
В глибокий Дунай

Плавай плавай шабелино
Вчися плавати
А я піду молод жовнір
Жінку шукати

А як я ж собі шабелино
Жіночку знайду
Тобі як ж тебе шабелино
До боку припну

Українська народна в обробці Тараса Чубая та ПЄ.
Два останні рядки кожного куплету співаються двічі.
H7   20212x или 24242х (кому как удобней)
H11  978777 (если не получиться, чтобы звучало так, то можно
222120, но тогда E портит всю картину можно 22212x) Пробуйте.
Em     H11       Em  H11
Ой, хмаpитьcя, туманитьcя
Em   D  G D   G  D
Дpiбнi дощi йдуть
G    D    G      H7     Em
А молодi жовня- жовняpики
Em     H11    Em (D G D за 1 pазом) H7(за 2 pазом)
Мед-гоpiлку п'ють
П'ють гоpiлку, ще й наливку
Їдять ягiдки
Та ще й cобi cпогля- cпоглядають
Hа чужi жiнки
Чужа жiнка як ягiдка,
Як вишневий цвiт
А ти ж менi шабе- шабелино
Зав'язала cвiт
Вiзьму я ж тебе, шабелино
Та й за гоcтpий кpай
Та й закину я ж тебе, шабелино
В глибокий Дунай

Т. Чубай)

Я візму кулькову ручку now
І напишу на твоєму стегні слово Україна
Потім розсуну твої коліна
І туди прочитаю кілька віршів

Серед них буде і цей
Садок вишневий коло хати
Хрущі над вишнями гудуть
Плугатарі з плугами йдуть

Я люблю Шевченка
Він Тарас як я
Він поет як я
Він співець як я
Він кобзар як я

(планую написати в німецькій транскрипції, як в оригіналі)
Я дас іст тайма гуте ідеє
I am so hungry for beautiful scene
Я іх бін українець
Я іх нібе бі

Зіг гайль живе Україна
Зіг гайль ненька маре фа

I'm sorry dear ladies and gentleman of Ukraine, of the world. MF. This is not the worst. It is not necessary to take a fans. I am a ukrainian myself. We are only here to teach, to heal, to save from this nationalist close mind. I am sorry.

Тільки-но збудували місто
І навіть ще не встилги його заселити
А вже пророк Єремія плакав над ним
Як над давно спорожнілим

І з кожної його сльози
Тоді виростало при всякім домі сонце
І всім казало що не сонце воно
А жовта кульбаба

І тільки-но сонце промовляло це як
Сиве птаство облітало його звідусіль
Називаючи його кульбабиними дітьми
Але варто було вітрові
Хоча б тихесенько повіяти
І сиве птаство відлітало геть
І вже не поверталося ніколи

С    G
Повіяв вітер степовий,
  C
Трава вся похилилась,
        F                G
Впав в бою стрілець січовий,
              C
Дівчина затужила.
        F                G
Впав в бою стрілець січовий,
              C
Дівчина затужила.

А був то хлопець молодий,
Його б лишень кохати,
Він впав, як той сухий листок,
Повік буде лежати.
Він впав, як той сухий листок,
Повік буде лежати.

Летить ворон з чужих сторон
Та й жалібненько кряче:
Вставай, козаче молодий,
Твоя дівчина плаче!
Вставай, козаче молодий,
Твоя дівчина плаче!

Заплаче мати не одна,
Заплаче й чорнобрива,
Бо не одного козака
Сира земля накрила.
Бо не одного козака
Сира земля накрила.

[1 куплет]

(Ю. Андрухович)

вчора був ти герой одягався у плащ
їздив кіньми і саньми співав пияцьки
нині сівши у вежу ридай пропащ
згвалтувавши дівча що розносило пляцки

може сп'яну а може скосив тебе шиз
я не бачу причин для такого лайдацтва
тож лежи в ланцюгах лунко кинутий вниз
ти що пив і гуляв і мав купу багацтва

мав півміста друзяк і півміста курвів
розважався магнацьки цицьки мав і цяцьки
та знеславив себе і родину і львів
і дівча і курвів і вітчизну і пляцки

ти тепер найостанніший князь волоцюг
за невинне дівча що не з'їло б і муху
цокоти у пітьмі і лижи свій ланцюг
і лежи мов лантух окаянний свинтуху

недостоєн єси щоб кишки твої псам
запитає суддя та не в янка чи в яцка
а у тебе хоча ти не відаєш сам
чи дівчини хотів чи хотів її пляцка

чи кохання хотів що неторкане ще
пропливає над ринком де рила і туші
ну бо що це за світ і куди він тече
коли в ньому лиш тюрми і вежі й катуші

якось так воно все у глибокій дірі
і на Бога на чорта те личенько біле
от хіба що лишень упирі і щурі
і на цьому амінь Бідолашний Дебіле

Ти не маєш довкола свічадонька жодного, де б не мала себе чужої.
Пошукай собі інших плес, щоб надивитись на себе.
Лиши для мене в магнітофоні пісеньку про своє залишання.
Свій біг зачавши жартома втечи таки насправді.

Піщаним берегом побіжи опівночі,
Нехай аж до ранку тутешня вода доганяє Тебе руслом,
Нехай біжить попереду сріблястий окунь
І шматочком місяця дорогу воді освітлює,
Дорогу воді освітлює.

Тобі услід не дивитимусь, лише листопадово очі заплющу.
Я цього не побачу, як листочки слідів опадуть із гіляччя стежок.
Сяде навпроти зозуля німа, в неї від літа іній на дзьобі.
Дам їй погортати торішній гербарій, що його назбирали вітер і Ти,
вітер і Ти. (3)

(П. Мідянка)

Андрій Ворхола русин чи хохол
Греко-католик ставленик поп-арту
Енді Воргол це джаз і рок-н-ролл
Куди до нього віршнику чи барду

Конвульсивний і побожний фольк
І чілка біла окуляри Енді
Многоликий хмародер Нью-Йорк
І ті казино кока денді бренді

Умре у Пітсбурзі де соус мармелад
Хрести схизматиків печальний колумбай
В рулетку грища записи у лад
Барвистий сакос русинський вікарій

Маразматичний (виріб Камбели)
(Оземний) спіч Нью-Джерсі та Аляска
Із наркотичної завіси із імли
Ти (зальсупів) носовички за паска

Вcтуп
Fm Fm Fm C# C
Fm Gm G#m C# C
Fm                G#                   C#
Андpiй Воpхола, pуcин чи хохол
Гpеко-католик, cтавленик поп-аpту
Ендi Воpгол, це джаз i pок-н-pол
Куди до нього, вipшнику чи баpду
Конвульcивний i побожний фольк
Чiлка бiла, окуляpи - Ендi
Многоликий хмаpодеp Hью-йоpк
Круті казино, кока, дендi, бpендi
Fm G# B C#
Servus, пане Воpго-о-л
Fm                                C#
Андpiй Воpхола, pуcин чи хохол
Fm                                C#

(Гр. Чубай)

Зодягнувшись у сни і недобрі повір'я
Про око людське відтанцьовуєм ми
В закономірних снігах на подвір'ї
Танок випадковостей сеї зими

І як в трубачів фанатичних музик
В часі гри проступають жили на лобі
Так яблунь гіляччя й гілляччя осик
Проступає крізь білість в незнаній подобі

Наростає мелодій розмірений біг
І бачу дарма готувавсь я ще з літа
Приручати сніги у години відлиг
І на них випадкові слова садовити

На верхів'ях акацій кущі омели
До небесного льоду примерзли зі споду
І в нетхненних заметах з хули та хвали
Розгубили свій дар і є царі зі сходу

Так пізно запізно назад повертати
Про око людське ось на се твоє
Підступають зі снігом вони до дитяти
А сніг розтає а сніг розтає

Сутiнковими птахами
Поpоcла твоя мила i втpачена назва.
Музика ледве заcнiжена
За теплими муpами cлiз.

Приспів:
Тамуючи землю i cвiтло,
Погляньмо на поле cpiбне.
Теплим небом налите по вiнця,
Темним небом наповнене вщеpть,
Теплим небом налите по вiнця,
Темним небом наповнене вщеpть
Сpiбне-cpiбне поле. (4)

Дощ поливcя мов дикий cідий виногpад.
Моя смертонько мила - я плачу.
Коли тpохи ущухне твеpдий лиcтопад,
Коли попiл ущухне, кого ми побачим?

Приспів

Сутiнковими птахами
Поpоcла твоя мила i втpачена назва.
Музика ледве заcнiжена
За теплими муpами cлiз.

Приспів

Сpiбне-cpiбне поле. (8)

Плач Еремії Вона

1-----------------|------------------|-------------|
2-------1---------|------0-----------|-----0-1-----|
3----------2------|--- -------2-------|--2-------2--|
4-------------2---|--3---------2-----|-------------|
5--0--------------|------------------|0------------|
6 -----------------|------------------|-------------|

1--------------|----0--------------|----------------|
2------0-------|----1--1------ -----|-----0----------|
3---2-------2--|----2------2-------|--------2-------|
4-3------------|----2----------2---|--3-------2-----|
5---- ----------|----0--------------|----------------|
6--------------|----0--------------|------------|

1-------0--------|---------------|
2 ----------------|--3-----0------|
3---1------1-----|-----1—----1---|
4----------------|---------------|
5----------------|--------------- |
6-0--------------|---------------|

Это играется дважды,

На этом же вступлении играется 1 куплет:

Завтра прийде до кiмнати
Твоїх друзiв небагато
Вип’єте холодного вина
Хтось принесе бiлi айстри
Скаже хтось “Життя прекрасне!”
Так, життя прекрасне, а вона...

Припев – перебором
5–4–(1,2)–3 - на С, Am,
или
6–5–(1,2)–3 - на G, E(E7)

C       G
А вона, а вона
C
Сидiтиме сумна.
G
Буде пити, не п’янiти
C
Вiд дешевого вина.
Am        E/E7
Я спiватиму для неї,
Am
Аж бринiтиме кришталь,
E/E7
Та хiба зумiє голос
Am
Подолати цю печаль.

Дальше играется боем (на фоне темы вступления). Проигрыш –

Am – F – Am – F – Am – F – E

2 куплет

Am           F
Так у свiтi повелося
Am       F
Я люблю її волосся
Am       F          E
Я люблю її тонкi вуста.
Am            F
Та невдовзi прийде осiнь
Am         F
Ми усi розбiжимося
Am        F         E
По русифiкованих мiстах.

Припев 2(аккорды как в Припев 1)

Лиш вона, лиш вона
Сидiтиме сумна.
Буде пити, не п’янiти
Вiд дешевого вина.
Моя дiвчинко печальна,
Моя доле золота.
Я продовжую кричати,
Нiч безмежна i пуста.

Дальше идёт соло, которое у меня подобрать не хватило профессионализма:)…

А здесь уже кому как понравится – или перебором как 1 припев, или под вступление.

Am           F
Так у свiтi повелося
Am           F
Я люблю її волосся
Am           F      E
Я люблю її тонкi вуста.
Am            F
Та невдовзi прийде осiнь
Am           F
Ми усi розбiжимося
Am           F      E
По русифiкованих мiстах.

Припев 2 (боем)

C        G
Я продовжую кричати,
C
Нiч безмежна i пуста.
Am         E/E7
Я продовжую кричати,
Am
Нiч безмежна i пуста.

Дальше – длинный проигрыш, в нём опять играется тема вступления.
Am – F – Am – F – Am – F – E
Am – F – Am – F – Am – F – E
Am

(Гр. Чубай)

Так спроквола надходить
Найтемніша на світі ніч
І заступає
Одним єдине моє вікно
І заступає зеленими очима
Червону потоптану траву
Що здавалась мені
Птахом підстреленим
А той той птах
Ні як злетіти не міг
Ніч заступає
Руками всохле дерево
Ніч заступає
Палюче сонце
І заступає
Розважливими словами
Якусь дуже сумну мелодію
Я вже нічого
Крім тої ночі не бачу
Та тільки чую
Як десь далеко далеко
Поза іі руками
Поза її вустами
Поза її очима
Раптом залопоче крилами
Червона трава
Довго літає над нами

(Перші два рядки кожного куплету
повторюються по 2 рази, потім
весь куплет повторюється ще раз.
Див. на 1-ий куплет.)

Em                 Am
Там під львівським замком
F      H   Em
Старий дуб стояв,
Em                 Am
Там під львівським замком
D          G  H
Старий дуб стояв,
Em        Am
А під тим дубочком
F    H    Em
Партизан лежав.

Він лежить не дише,
Він неначе спить.
Золоті кучері,
Вітер шелестить.

Над ним стара мати
Стомлена стоїть...
І до свого сина
Тихо говорить:

Сину ж ти, мій сину,
Дитино моя.
У життя не вбили,
Якби не війна...

Було вас у батька
П´ятеро синів.
Ти був наймолодший,
Сину наш Андрій.

Як ти був маленький,
Батько воював.
Він за Україну
Голову поклав...

Не плач, стара мати,
Син героєм став.
Він за Україну
Голову поклав!

(Гр. Чубай)

Тихий дощ
У долоні прощанням точиться
Вже скоро будуть пригорщі повні
Очі звірята карі звірята
Біжать тебе запам'ятати

А пригорщі повняться
Пригорщі повняться
А дощ сильнішає
І сильнішає

Вже й на прощання
Той дощ не схожий
Бо за ним вже тебе не видно
Очі звірята карі звірята
Кудись біжать за тобою шукати

Та знову й знову
Ні з чим вертають
Чи то мокрі од зливи
Чи то заплакані

Ті, що забули дорогу в поле, ті співати не вміли,
Знали ніч на ім’я,
Але ж не кохали нікого.

Вони квіти лункі дикими псами цькували,
Пам’ять їхня сьогодні озивається пошепки,
Пам’ять їхня свойого пса випускає сьогодні на квіти.

Вони всі на одне лице, але не брати вони,
Мимо забутого цвинтаря мають дорогу одну,
У порожній гробниці хочуть мати її за жону.

Але мають ходу повільну,
Заки дійдуть будуть як вітер невинні.
Будуть як світло ледь чутні,
Будуть землі належати
Як ті птахи посмерти. (6)

Ті, що забули дорогу в поле, ті співати не вміли,
Знали ніч на ім’я,
Але ж не кохали нікого. (10)

Перший поверх - володіння цапа,
Це напів корчма, напів тюрьма,
Де жага двоспальна мов канапа,
Яма, ярмарка і юрма.

Побутове сонне солодійство,
Де Охрім, Одарка і окрім них
Повсюди дійство, це подійство
В храмі, де найвищий символ хрін.

Тут ми бенкетуєм, бешкетуєм,
Випиваєм чаші і моря,
І супроти смерті мушкетуєм
Бо все дуєм, хрипко колядуєм
Про якогось Бога і царя.

Але єдно тим і другий поверх -
Цвинтар для поетів та музик.
Царство дерев'яне і лялькове
Звалений, зужитий реквізит.

В'януть канти і мовчать лиш канти,
І лежить пустеля нічия.
Мов навік пішли комедіанти
В рай, де не женуть утришия.

Птах небіє, навіщо книга тліє
Крізь безносих масок та гримас.
Нас ніхто не любить, не жаліє,
Нас ніхто не любить, не жаліє,
Нас ніхто не любить, не жаліє -
Подивись Маріє, все маліє,
Тільки бозярю все єдно нас.

Але є нарешті поверх третій,
Це поля, що світяться здаля.
Кожен з нас там їздить у кареті
І співає легко гоц-ля-ля.

Гоц-ля-ля, Гоц-ля-ля (10)

Там Петро баламкає ключами,
Сторож Марко вертоградний зух.
І летять архангели з мечами
Чисто мов комети, так що, ух!

Там почвари кемони кивали
Геть запали в гербу і гаплик.
Тільки мучить видимо зухвале
Панночок, яких ми цілували
І землі, що втнула з нас музик,
Землі, що втнула з нас музик,
І землі, що втнула з нас музик.

A
О, троянди - дiвчата з музики
D       C     A
Проступає з камiння лic
Мопасан з духмяними вусами
Вас вирощує на зарiз
D       C      A
Вчить вас танцям i медицини
Вчить вас одягу i губам
Щоб якийсь барон апельcинний
Повичавлював груди вам.
Або сучий син аcіpiйcький
Цiлий жмут вас в гарем принiс
О, тpоянди - ви шльондри львiвськi
Вас вирощують на зарiз
A                               D C A
О, троянди - дiвчата з музики...
Мопасан з духмяними вусами...
Або сучий син асірiйський...
О троянди ви шльондри львiвськi...
Твої очi i твої губи
Зовні ми за крок вiд зiрок
Спорожнiлi студенськi клуби
I повiльний осiннiй рок

(Т. Чубай)

Хата моя стоїть на горі
Десь високо під небом
Люди внизу ходять сумні
Але мені до них не треба

Хата моя високо
Люди від неї далеко
Так добре самому під небом
Навколо тільки дерева

Тут де вода спадає з камінь
Так коло мене близько
Гуркіт її будить в мені
Щось таке справжне й чисте

Навколо нема нікого
Тільки орел пролітає
Він має добре око
Бачив багато і знає

Вступ: Am(V)-Em(VII)-Am(V)-Em(VII)    (в скобках - лады)
      Am          Dm         E        Am
Я пiду в далекi гори, на широкi полонини,
       F            Dm        E               E7
I попрошу вiтер з ...., аби вiн не спав до днини!
        Am              Dm             E         Am
Щоб летiв на вiльних крилах, крiзь кiчерi i дiброви
       F             Dm         E            E7
I дiзнавсь, де моя мила - карi очi, чорнi брови!

     Dm        Dm         Am
Пр. Мила моя! Люба моя! Свiте, ясен свiт!
    Dm         Dm          Am
    Я несу в очах до тебе весь блакитний цвiт.
  F         E              F       E
    Я несу любов-зажуру, мрiю молоду,
  F              E          F             E
    I цвiтуть сади для мене, як до тебе йду!

Вступ.

А як вiтер з полонини прилетiти не захоче,
Все одно знайду дiвчину - чорнi брови, карi очi,
Перейду я бистрi рiки, i кiчерi, i дiброви,
I шляхи менi покажуть карi очi, чорнi брови!

Пр.
Пр.
     C
Hа-най,
           F           G
на-на-на-на-на-на-на-най,
           C           Am
на-на-на-на-на-на-на-най,
           Dm          E
на-на-на-на-на-на-на-най

(все играть на 5 ладу)

Intro : Am Em7 Am Em7Em7Em7Em7   2x

Verse 1:
    Am          Dm        E7       Am
Я пiду в далеки гори за високi полонини
     F            Dm           E7
и попрошу вiтра в полi щоб знайшов вiн мою милу
      Am             Dm        E7        Am
щоб летiв на вiльни крила на кечери i дiброви
     F            Dm        E7
и дiзнавсь де моя мила карi очi чорнi брови

Chorus :
E7                 Am
Мила моя люба моя цвiте ясен цвiт
E7                    Am
я несу в очах до тебе весь блакитний свiт
Dm7       Em7       Dm7        Em7
я несу любов зажуру  мрiю молоду
Dm7          Em7        Dm7           E7
і цвiтуть сади для мене  як до тебе йду

Intro : Am Em7 Am Em7Em7Em7Em7   2x

Verse 2:
     Am          Dm        E7        Am
А як вітер з полонини прилетiти не захоче
     F            Dm          E7
всеодно знайду дiвчину чорнi брови карi очi
     Am          Dm        E7        Am
перейду я бистрi рiки и бескиди и дiброви
     F         Dm          E7
и шляхи менi покажуть карi очi чорнi брови

Chorus :

Solo :   Am Em7 Am Em7Em7Em7Em7   2x

Chorus :

Outro :
   Am           Dm          G           C           F                
На на  на на на на на на на на  
E|-12--12-10-12-13-15-13-12-10--10-8-10-12-13-12-10-8--
         E7
                          на на  
E|-8-7-8-10-12-10-8-7-----7-10-

Я піду в далекі гори, на широкі полонини
І попрошу вітру зворів, аби він не спав до днини.
Щоб летів на вільних крилах на кичери і в діброви
І дізнавсь, де моя мила - карі очі, чорні брови.

Приспів:
Мила моя, люба моя, світе ясен цвіт.
Я несу в очах до тебе весь блакитний світ.
Я несу любов-зажуру, мрію молоду,
І цвітуть сади для мене, як до тебе йду.

А як вітер з полонини прилетіти не захоче,
Все одно знайду дівчину - чорні брови, карі очі.
Перейду я бистрі ріки, і бескиди, і діброви
І шляхи мені покажуть карі очі, чорні брови.

Приспів (2)

Am          Dm              (Cm  Fm)
Я пiду в далекі гори,
E        Am                (G   Cm)
Де високi полонини
F            Dm            (G#  Fm)
Та попрошу вiтра в полi.
E                       (G)
Щоб знайшов вiн мою милу,
Щоб летiв на вiльні крила,
На кечери i дiброви,
І дiзнавсь, де моя мила,
Карi очi, чорнi брови.
Приспів:
F7        F                      (G#7 G#)
Мила моя, люба моя,
Am                             (Cm)
Цвiте, ясен свiт.
F7       F
Я несу в руках для неї
Am
Весь блакитний свiт,
Dm                               (Fm)
Я несу любов зажуру,
E                              (G)
Мрiю молоду.
F                                (G#)
І цвiтуть сади для мене,
Dm           E                   (Fm  G)
Як до тебе йду.

Як я спала на сені, на сені,
Як я спала на сені, на сені,
Прийшов до мя халенець,
Прийшов до мя халенець,
Прийшов до мя халенець, халенець.

Мало зуби, мало хвіст, мало хвіст,
Мало зуби, мало хвіст, мало хвіст,
Бо відало же мя з’їст,
Бо відало же мя з’їст,
Бо відало же мя з’їст, же мя з’їст.

Воно мене не з’їло, не з’їло,
Воно мене не з’їло, не з’їло,
Ле мя в личко вкусило,
Ле мя в личко вкусило,
Ле мя в личко вкусило, вкусило.

А я стала терти-розтирати,
А я стала терти-розтирати,
А на личку нічого,
А на личку нічого,
А на личку нічого не знати.

А на личку нічого не знати,
А на личку нічого не знати,
Ле мя прийщок горбатий,
Ле мя прийщок горбатий,
Ле мя прийщок горбатий, горбатий.

Примітки:
Останні три рядки кожного куплету - двічі.